Золота нерухомість родини керівника ДБР: як апеляція поховала спроби цензури у справі про 143 квартири

Київський апеляційний суд остаточно скасував скандальну ухвалу Печерського районного суду столиці, якою намагалися заблокувати публікацію резонансного матеріалу про майнове походження активів родини очільника Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова. Продовжуючи нашу серію викриттів, про яку ми детально розповідали у попередньому розслідуванні «Імітація правосуддя: як директор ДБР Олексій Сухачов цинічно вичистив „Батальйон Монако“ від VIP-утікачів», зазначимо: спроба закрити рота неугодним розслідуванням за допомогою ручних суддів зазнала нищівної поразки, відкриваючи суспільству правду про походження цілої імперії елітної нерухомості.

Сумнівна колекція: 143 об’єкти за копійки в розпал кар’єри брата

У центрі уваги опинився рідний брат директора ДБР — Олександр Сухачов. Протягом 2018–2020 років, поки сам Олексій Сухачов робив успішну кар’єру у силових та прокурорських структурах (зокрема в Генпрокуратурі та Службі зовнішньої розвідки), його родич дивовижним чином став власником 143 квартир та офісів у Харкові.

Мова йде про житлові комплекси «IT-Парк Мануфактура» та «Урбан Сіті», які зводила компанія «Строй Сіті». Найцікавіше в цій схематиці те, за якими цінами відбувалося придбання:

Балансова вартість замість ринкової: Квартири купувалися за суми у межах 20–50 тисяч гривень за об’єкт, що на порядки нижче від реальних ринкових цін на нерухомість.

Специфічні зв’язки: Частину майна Олександр Сухачов докуповував напряму в осіб, чиї імена регулярно спливали у дороговартісних скандалах (зокрема, у фігурантів, засвічених на елітних авто в Монако).

Конфлікт інтересів та «сліпе» слідство ДБР

Коли правоохоронні органи взялися перевіряти діяльність забудовника «Строй Сіті», справа зробила дивовижний правовий розворот. У грудні 2022 року заступник генерального прокурора доручив розслідування цього кримінального провадження безпосередньо Головному слідчому управлінню ДБР — тобто відомству, яке на той момент уже очолював Олексій Сухачов.

Очікувано, що підвідомче брату відомство «помаринувало» справу без жодних підозр, після чого у серпні 2025 року передало її до Національної поліції, де провадження врешті-решт остаточно закрили. Кругова порука у правоохоронних органах спрацювала бездоганно, захистивши мільйонні активи родини топчиновника від реального арешту чи конфіскації.

Судова цензура під прикриттям «комерційної таємниці»

Справжній скандал спалахнув улітку 2026 року, коли розслідувачі надіслали офіційні запити на коментарі до компанії «Парковий-2» та пов’язаних із братом керівника ДБР структур. Замість пояснень щодо походження 143 об’єктів нерухомості, фігуранти задіяли важку судово-адміністративну артилерію.

6 липня 2026 року одіозний суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк виніс безпрецедентну ухвалу, якою суворо заборонив поширювати будь-яку інформацію про майно та угоди Олександра Сухачова, прикриваючись вигаданою «комерційною таємницею». Надалі той же суддя цинічно відмовився скасовувати власну заборону, попри те, що всі дані базувалися на відкритих державних реєстрах.

Проте Київський апеляційний суд 24 вересня 2026 року скасував це одіозне рішення. Спроба замкнути рот і приховати мільйонні статки родини очільника правоохоронного органу провалилася в апеляції. Система захисту власних інтересів дала тріщину, обнаглюючи масштаби того, як державні посади конвертуються у квадратні метри елітної нерухомості.