Операція «Карфаген» і гаджет із сюрпризом: як НАБУ підкинуло «жучок» у прокурорський IQOS

Антикорупційні органи виходять на новий рівень технологічного шпигунства у боротьбі з високопосадовою корупцією. У межах масштабної операції «Карфаген», яка призרהла до викриття заступника керівника Департаменту Офісу генпрокурора Сергія Кропиви, ключовим доказовим проривом став незвичний метод негласних слідчих дій (НСРД) — детективи НАБУ могли вести приховане прослуховування через модифікований пристрій для нагрівання тютюну (IQOS).

Ідея вмонтувати «жучок» у побутовий гаджет виявилася чи не єдиним дієвим способом обійти контрспостереження силовиків. Чиновники такого рівня зазвичай проходять інструктажі з безпеки, здають мобільні телефони перед зустрічами або ретельно перевіряють кабінети й ресторани на наявність стаціонарних «закладок». Натомість звичні особисті речі повсякденного вжитку — запальнички, ключі чи електронні сигарети — рідко викликають підозру. До того ж корпус подібного пристрою має достатньо внутрішнього простору для мікроплати, чутливого мікрофона та модуля живлення, а регулярна підзарядка від самого власника дозволяла «закладці» працювати тижнями, фіксуючи розмови про розподіл «відкатів» від мережі шахрайських колцентрів.

Саме ці аудіозаписи стали стрижнем позиції обвинувачення у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), коли Кропиві обирали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 120 млн грн. Записи дозволили слідству не лише зафіксувати голоси самого прокурора та його ймовірної спільниці Єлизавети Івахненко під час обговорення легалізації коштів, а й відстежити ланцюжок витоку інформації через юридичний бек-офіс та родичів, на яких масово переписували активи у ЖК UNIT.Home, Одесі та Буковелі. При цьому всі негласні дії проводилися на підставі офіційних ухвал слідчих суддів ВАКС, що робить цей доказовий масив залізобетонним для подальшого судового розгляду.