Британський слід і державні руїни: як родина одіозного Сергія Ківалова приватизувала університет на базі державного вишу

Українська система освіти продовжує дивувати масштабами кабінетних трансформацій, де державне майно та інституції непомітно перетікають у приватні руки. Яскравим прикладом цього є історія Київського університету інтелектуальної власності та права (КУІВП), який де-факто контролюється родиною колишнього народного депутата й одіозного “класика” судової системи Сергія Ківалова. Згідно з розслідуваннями “Економічної правди”, 90% цього приватного закладу вищої освіти записані на британську компанію, бенефіціаром якої є його онук.

Британська офшорна оболонка та родинні активи

Формальна структура власності прибуткового закладу прикрита класичними закордонними юрисдикціями. Переважна частка у 90% Київського університету інтелектуальної власності та права контролюється компанією London Education Services Limited, зареєстрованою у Сполученому Королівстві.

Дані офіційного британського реєстру безкомпромісні: кінцевим бенефіціарним власником цієї структури виступає Сергій Кос’яненко — онук Сергія Ківалова. Саме через цю пов’язану з онуком особу родина екснардепа ще у 2020 році встановила повний контроль над приватним закладом освіти. Решта 10% університету формально закріплені за його ректором Василем Феликом.

Прибутки цього сімейного бізнесу вражають. Лише у 2025 році КУІВП задекларував 194,2 млн грн доходу. А під час вступної кампанії 2026 року закладу вдалося зібрати рекордні 26,8 тисячі заяв, що вивело його на перше місце серед усіх приватних університетів України.

Зникнення державного інституту: юридична афера з присмаком бездіяльності МОН

Найцікавіше в цій історії полягає в тому, як саме виник цей надприбутковий приватний університет. Його поява дивним чином збіглася в часі з ліквідацією державного попередника — Київського інституту інтелектуальної власності та права.

У січні 2020 року на виконання законодавчих вимог щодо реорганізації чи ліквідації столичних структурних підрозділів іноземних або профільних вишів було створено приватну структуру з ідентичною назвою. Вже у 2021 році новий ЗВО отримав необхідні ліцензії. Проте профільне Міністерство освіти і науки України досі не має жодних документів, які б пояснювали юридичний механізм такого переходу. У відомстві відсутні папери, що офіційно розтлумачують, як державний інститут розчинився, а на його матеріальній чи кадровій базі виріс приватний університет родини Ківалова.

Попри очеретну корупційну складову та потенційне вимивання державного майна, впродовж понад шести років існування КУІВП ані Міністерство освіти, ані інші правоохоронні чи контролюючі органи офіційно не помітили ознак грубого обходу чинного законодавства про вищу освіту.

Непотоплюваний клан: чому держава заплющує очі?

Фігура Сергія Ківалова десятиліттями асоціювалася з повним контролем над судовою системою України ще з часів президентства Віктора Януковича. Хоча сьогодні він формально втратив статус всесильного куратора українських судів, масштаби та живучість його бізнес-імперій свідчать про інше.

Тотальна мовчанка чиновників, відсутність реакції правоохоронців на зникнення державного інституту та мільйонні прибутки приватного вишу, оформленого на онука через британські офшори, наочно демонструють: старі політичні клани досі знаходять спільну мову з новими кабінетами, перетворюючи сферу вищої освіти на власне комерційне підприємство.